десяте липня - 19

[marjukatti]

Беру участь у примірці модного одягу, допомагаючи дизайнерці. До мене моделлю є більш висока, обє'мна і усе критикуюча дівчина. Не вимовивши ні слова, перетворююсь на її ворога і вона починає говорити зауваження у стилі "А ти не надто хіппі, егеж ? Надто ніжна !" Дизайнерка звільняє її, почувши сторонню розмову і залишає мене єдиною моделлю. Раптом налетів буревій, посеред літа - справжня зима і темна ніч. Погода нормалізувалась, хоч сон відкриває епізод "через півроку" - повертаюсь після цієї роботи, а зустрічні випускники вишу ховаються під кущами.
- Для чого ви так чините ?!, - здивовано запитую.
- По нас стріляють, годину тому розпочалась війна ! Теж присідай, якщо жити хочеш !
Раптом бачу "табуни" мишей, які женуться і ховаються поміж переляканих людей. Не надто жахає, але вибір очевидний - або теж прикритися бур'яном разом із мишами, або навряд сподіватися на безпеку.