перше квітня - 19

[marjukatti]

Усе відбувається у країні з: 1) релігією на державному рівні (формально - відокремлена, але фактично аж ніяк; прихожани - твердий електорат влади); 2) живописними ландшафтами, чистим повітрям, густими лісами. [Для мене очевидно, що це за країна, але називати не буду через власне правило спільноти. Окрім того, екологія не така вже й чудова у ній - це більше фантазія про позитивний варіант подальшого розвитку.] Моє перебування там пов'язане з необхідністю виступу на міжнародній конференції з педагогіки. Подія запланована у приміщенні, яке відкривають того самого дня - святково, перші особи. А новобудова непроста, аж надто оригінальна для краю: поміж щільних високих дерев зазвичай є лише місця перепочинку та церкви; і тут раптом влада вирішила збудувати перший хмарочос. Що ніби й поза традицією конкретно цього ортодоксального суспільства, але усі радіють (мабуть, через приклад емоції тих, хто вирішив збудувати). Відкриття передбачає екскурсію для перших відвідувачів і колеги по ній запевняють мене про ексклюзивність отриманого шансу. Далі відбувається безпосередньо конференція, палка баталія провідних педагогів та науковців світу (Прим.: "науковців" окремо від "педагогів", адже щодо перших йдеться про науковий ступінь не у педагогічній сфері, а іншій гуманітарній). Моя доповідь остання - трьома мовами. Аудиторія досі не може сконцентрувати увагу через попередні суперечки й обговорення. Але усі "чомусь" визнають необхідність дослухатись саме до моїх висновків по темі.