друге квітня - 19

[marjukatti]

Сюжет досить характерний для моїх фобій. У другій квартирі хочу закрити вікно і з'ясовую, що знову хтось дивно провітрює - підклавши книгу під відчинену частину із зовнішнього боку. У паніці намагаюсь забрати її, усвідомлюючи, що навряд не випущу з рук на вулицю. Так і стається. Вибігаю подивитись, чи не зашкодила комусь з перехожих. До цього мене перехоплює батько й запевняє, що цю книгу ні в якому разі не можна забирати назад, але й наявність під вікнами може спровокувати пожежу. Мене більше хвилює, чи не зашкодила вона (я) комусь. На щастя, там лише сп'яніла жінка середнього віку, волаюча вибачення до свого, не присутнього там, сина. З нею все (відносно) добре. Книгу знайшла і забрала. Через годину приїжджають якісь люди та розгортають мітинг. З ними й пожежна машина. Один літній мітингувальник підходить до ніжнього поверху та запалює його з посмішкою, говорячи друзям, що навпаки гасить вогонь. Ніхто не розуміє логіки вчинку: поруч пожежна машина, яка одразу починає знищення пожежі, та й усі бачили, що він винуватець. Дим піднімається до мого вікна. Члени родини запевняють, що треба вийти з дому, взявши важливі речі: зачекати, допоки загроза не зникне зовсім. Але мені трохи лінь навіть - очевидно, що все владнається швидко.